Що таке пелети для опалення та з чого їх роблять?

Пелети мають вигляд невеликих паливних гранул (50-70 мм завдовжки і 6-8 мм завширшки). Завдяки особливій технології виготовлення такі гранули мають велику щільність і теплотворність (в 2 рази більше, ніж у дров).

У зв’язку з постійним зростанням цін на газ, все більше вітчизняних споживачів намагаються знайти альтернативу для опалення своїх осель. Одним із способів є використання твердопаливних котлів, які спалюють різну біомасу, наприклад пелети.

Пелети (паливні гранули) з’явилися на вітчизняному ринку відносно недавно. В європейських країнах вони вже проявили себе з найкращого боку і здобули популярність серед власників приватних будинків. Це паливо відзначається відмінною теплотворною здатністю та екологічністю.

Характеристики пелет

Пелети мають вигляд невеликих паливних гранул (50-70 мм завдовжки і 6-8 мм завширшки). Завдяки особливій технології виготовлення такі гранули мають велику щільність і теплотворність (в 2 рази більше, ніж у дров). Пелети довгий час зберігають свої властивості, тому власники твердопаливних котлів можуть створювати великі запаси палива на весь опалювальний період. Гранули зберігаються в спеціальних мішках, що суттєво полегшує їх транспортування.

З чого роблять пелети?

Пелети виготовляють із будь-якої сировини, що містить полімер лігнін. Сировиною для гранул може бути деревна стружка, кора, фанера, тирса, щепки, а також відходи сільського господарства (шкірка насіння, солома, очерет).

Найбільш поширеними є пелети з відходів лісової промисловості. Це пояснюється великими обсягами деревини, яку споживає ця галузь. Поряд із деревними паливними гранулами існують і інші різновиди цього палива.

Агропелети

У регіонах, де розвинене сільське господарство, виробництво пелет стає все більш популярним. Дуже поширене використання соломи для виготовлення паливних гранул. Хоча в цьому випадку паливо має трохи меншу теплотворність, завдяки надлишку та дешевизні сировини такі пелети мають право на існування. Таким чином, вирішується проблема утилізації відходів із полів і отримується дешеве паливо.

Для паливних гранул чудово підходить ріпакова солома. Завдяки тому, що вона всередині цільна, а не порожня, як більшість аналогічних культур, пелети з ріпаку мають вищу калорійність.

Великою популярністю користуються пелети з лушпиння насіння соняшнику. Розміщуючи виробництво неподалік від плантацій соняшнику або маслобійні, підприємці отримують багато якісної та дешевої сировини. За теплотворністю пелети з відходів соняшнику подібні до бурого вугілля, при цьому їх зольність становить лише 1% (зольність вугілля понад 6%). Крім того, золу від таких гранул можна використовувати як добриво.

Для виготовлення пелет можна використовувати навіть очерет. Такі гранули абсолютно не поступаються пелетам із соломи і цілком придатні для опалення.

Торф’яні пелети

Гранули з торфу — ще один формат палива з біомаси. Для їх виробництва використовується фрезерний торф, який попередньо висушується до 14-16% вологості. Торф’яні пелети здобули популярність у країнах Скандинавського півострова, де на них працюють навіть великі електростанції.

Гранули з торфу відзначаються високою калорійністю та підвищеною зольністю, тому вони використовуються переважно для промисловості.

Пелети з відходів паперової промисловості

Папір і картон мають хороші теплотворні характеристики. Крім того, паперові вироби мають низьку вартість, тому на їх основі вдається створити ефективну систему опалення. Головною особливістю виробництва пелет з паперу є те, що його не потрібно сушити. Навпаки, його необхідно зволожувати, щоб фракція не розсипалася під час пресування.

Як роблять пелети? Технологічний процес виробництва пелет

Виробництво паливних гранул — це доволі складний процес, який потребує чіткого дотримання технології. Загалом виробничий цикл складається з таких етапів:

— підготовка сировини;
— сушка;
— пресування;
— упаковка.

На першому етапі відбувається подрібнення сировини на дрібну фракцію. Для цього використовуються спеціальні дробарки з електроприводом. В результаті отримується подрібнена сировина, розмір частинок якої не перевищує 4 мм.

На наступному етапі відбувається сушка сировини. Зазвичай деревина містить близько 40% вологи. Верхній поріг вологості пелет становить лише 10%. Щоб досягти цього значення, сировину потрібно висушити. Для цього використовують спеціальні пристрої — сушильний барабан, пневмосушарку, аеродинамічну сушарку або інший пристрій, здатний подавати теплову енергію до подрібненої фракції.

Далі йде найвідповідальніша процедура — пресування. Для цього використовують спеціальний станок — прес-гранулятор, який працює від електродвигуна. Пристрій має спеціальний бункер, у який засипають тирсу та інші відходи. Далі сировина потрапляє у головну частину прес-гранулятора — матрицю. Існують два види матриць — циліндрична та плоска. У промислових масштабах застосовується лише циліндрична.

Циліндрична матриця має багато отворів, через які сировина проштовхується під великим тиском. Таким чином, тирса, набуваючи циліндричної форми, пресуються та виштовхуються назовні. Пелети виходять однакової довжини завдяки різальному ножу, закріпленому на виході з матриці.

На останньому етапі готову продукцію фасують у мішки зі спеціальною гідроізоляційною плівкою.

Виробництво пелет дозволяє реалізувати майже безвідходний цикл народного господарства. Окрім того, що вирішується проблема утилізації відходів, на виході отримується якісне паливо, яке нічим не поступається вугіллю.