Поширені міфи про пелети

Міф 1. Однієї лопатки пелет достатньо для горіння котла протягом доби.

На жаль, пелети, на відміну від ядерного палива, не можуть похвалитися такими характеристиками. Досить грубо (і для зручності розрахунків) можна сказати, що теплота згоряння 1 кг пелет становить 5 кВт*год. Або, допустивши ще більш грубе округлення, можна сказати, що 1 кг пелет достатньо для опалення 50 кв.м протягом однієї години. До речі, множачи цю цифру на ККД використовуваного котла та на коефіцієнт якості пелет, можна отримати більш реалістичні цифри. І ще — 1 тонна пелет це близько 1,5 куб.м, тому «жменька пелет» для опалення — це, мабуть, художнє перебільшення.

Міф 2. Пелети горять краще, ніж звичайні дрова, значить, в них щось додають, і це не зовсім екологічне паливо.

Пелети — найекологічніше тверде паливо. І хоча існують стандарти якості пелет (наприклад, шведські), які допускають додавання хімічних речовин, пелети в нашій країні зазвичай виробляють без додавання сполучних речовин та інших покращувачів. Склеювання відбувається завдяки лігніну. А горять вони краще, бо щільність у них вища (пелети тонути у воді).

Міф 3. Пелети можна зберігати де завгодно і скільки завгодно.

Можна, питання лише в тому, що з ними станеться далі і чи можна буде їх використовувати. При потраплянні вологи пелети успішно її поглинають і розсипаються. При зберіганні на вулиці протягом тривалого часу пелети вбирають вологу з повітря. При зберіганні в приміщеннях з різкими перепадами температур (наприклад, у неопалюваних гаражах) можливе утворення конденсату. Чи можна топити такими пелетами — кожен вирішує сам. Але рекомендації щодо зберігання пелет у сухих приміщеннях (можна неопалюваних без різких змін температури) ніхто не скасовував.

Міф 4. Складені купою пелети починають гнити і погано пахнути.

Тільки якщо перед цим їх використовували як наповнювач для котячого туалету. Незважаючи на те, що пелети можуть вироблятися з відходів деревообробки, сам процес виготовлення (високотемпературний тиск) виключає наявність гнилі або інших мікроорганізмів у пелетах.

Міф 5. Білі пелети хороші, сірі пелети погані.

Найпопулярніше хибне уявлення. На жаль, колір пелет нічого не говорить про їх якість. Так само як і запах та інші відчуття. Дізнатися, чи хороші вам попалися пелети чи погані, можна лише після їх згоряння та уважного огляду золи.

Міф 6. Якщо засипати пелети в звичайний котел або піч, вони будуть горіти так само, як у пелетному котлі.

Горіти вони будуть, але справа в тому, що в пелетному котлі пелети горять при постійній (примусовій) подачі повітря (кисню) у зону горіння. А у випадку з пічкою, якщо ви відкриєте максимальну подачу повітря, частина пелет може вилетіти в трубу через природну тягу. Крім того, не слід забувати про розміри колосників, інакше пелети будуть провалюватися вниз у зольний ящик. Тому для спалювання пелет у звичайних теплогенераторах необхідно провести невелику модернізацію.

Міф 7. Пелетний котел не потрібно обслуговувати і чистити.

Навіть при використанні суперякісних пелет, виготовлених з твердих порід дерева, їх зольність становить не менше 0,5 %, іншими словами, при спалюванні тонни пелет залишиться близько 5 кг золи. Частина її вилетить у трубу, але все ж зольний ящик потрібно періодично чистити, так само як і поверхні теплообмінника. Деякі виробники котлів обіцяють автоматизовані системи очищення, але практика показує, що повністю відмовитися від ручного очищення поки ще нікому не вдалося.

Міф 8. Пелетний котел важко налаштувати.

Ключове слово тут не “налаштувати”, як могло здатися, а пелетний котел. Справді, налаштування якісного пелетного котла полягає у виборі бажаної температури теплоносія. І все. Решту операцій (об’єми та швидкість подачі повітря і пелет) котел налаштує самостійно. Інша справа, що такі котли коштують недешево і в нашій країні практично не зустрічаються. А трапляються так звані пелетні котли, переділені з котлів для змішаного палива. І тут справді можуть виникнути проблеми.

Міф 9. Пелети в нашій країні важко купити.

У нашій країні купити можна практично все (і якщо навіть не все, то дуже багато). І з пелетами ситуація така ж. Інша справа, що іноді хочеться придбати пелети за ціною 2010 року, аргументуючи, що ціна, мовляв, не має куди рости, а ті, хто продає, — спекулянти. Ціну регулює ринок, точніше обсяги попиту і пропозиції. Тонна пелет, наприклад, у США коштує близько 300 дол., у Європі — приблизно 200-220 євро. Тому виробникам часто вигідніше продавати пелети на Захід, ніж на внутрішній ринок. І купити пелети у 2016 році за цінами 2010 року справді важко.

Міф 10. Пелети в нашій країні скоро перестануть виробляти.

Можливо, коли перестануть виробляти тирсу. А це, мабуть, станеться після того, як перестануть рубати дерева. Але, враховуючи кількість уже побудованих заводів з виробництва пелет, а також їх експортну привабливість, у цьому є великі сумніви.